Інтерв'ю про життя, хобі і роботу із засновником і директором компанії К2 Юрієм Пирчем - K2 - реклама інтернет-магазинів

Інтерв’ю про життя, хобі і роботу із засновником і директором компанії К2 Юрієм Пирчем

08/09/2021
Інтерв’ю про життя, хобі і роботу із засновником і директором компанії К2 Юрієм Пирчем

Про life/work balance, тайм-менеджмент, помилки підприємців у плануванні та реалізації бізнесу, хобі, список бажань та секрет отримувати від життя все, що хочеться читайте в інтерв’ю з засновником і директором компанії “К2-реклама інтернет-магазинів” Юрієм Пирчем.

.
✍ Про work/life balance
.
“..Пригадую, як для мене стала інсайтом книжка Rework. Приклад роботи компанії, що генерить мільйонні доходи, але команда живе на різних континентах. Мова йде про ІТ, але все ж.. Захопив сам факт, що так теж можна. До цього я вже мав досвід повної віддачі своїй справі.
Організовував веломандрівки, потім мав туристичний бізнес “Час на мандри”. Я просто жив в офісі, сам їздив у тури, це – вимотувало.
Я постійно вчився і от на одній з конференцій усвідомив, що мої найважливіші цінності – розвиток і свобода.
А те як живу – це не про свободу і я.. звернув бізнес. Бо бізнес мене мав, а не я його.
Мені стало легко. Дочитав книжки, які хотів прочитати. Не поспішав.
Колеги по ринку дивувались: “А так можна було?” У них справи були гіршими, але вони і далі працювали.
Моя слабкість виявилась моєю силою. Я не хотів вливати у бізнес кредити і прийняв рішення. Сьогодні часто чую: “Який ти молодець”. Тоді я ще цього не чув.
Почались пошуки себе… Був бізнес асистентом у Клубі ділових людей. Налагоджував нетворкінг між підприємцями. Потім – маркетологом з 9 до 18ої. Це було жахливо. Треба було випрошувати у керівника гроші на бюджет, чекати погодження. Тут не прощали помилок. Такого ущемлення моєї свободи не міг терпіти і звільнився. Ще одне усвідомлення: “Ніколи в житті ні до кого не піду найманим працівником”. І це про прийняття себе.
Далі шукав віддалену роботу і гнучкий графік. Будував тунелі продажів, налаштовував чат-боти, інтернет-рекламу. Два роки вільного плавання показали як не комфортно з не визначеністю – буде замовлення чи ні. Плюс я все одно відчував, що мої знання просідають.
І от я відкрив для себе інструмент – реклама інтернет-магазинів. Пам’ятаю як лежав з ангіною в інфекційній лікарні і мої мізки скрипіли від освоєння нового. Українською інформації не було, а закордонні фахівці лили багато водички. Я читав, штурмував Google, щоб пояснили. Коли ж налаштував, то був – екстаз. Хоч перша реклама і виявилась неефективною, та з’явилось трепетне відчуття – я знайшов свою нішу.
Я доробив усі “хвости” і прийшов до своєї ідеальної моделі бізнесу – один бренд, один продукт, одна цільова.
У голові склалося – я завжди любив аналітику та досліджувати функції, які не використовував.
Пригадую, як потрапив на конференцію для маркетологів і коли кілька раз почув “Я Андрій-маркетолог, допомагаю бізнесу онлайн” – зрозумів наскільки це абстрактно, а у мене тепер була чітка ніша.
Перше. Прийняв рішення, що новий бізнес не буде мати мене. Не буде прив’язки до офісу.
Коли набрав перших людей на роботу віддалено – стикнувся з тим, що люди ставились до роботи як до халтурки. Перенабрав команду і пояснив цінність такої роботи і свої вимоги.
Поступово відмовлявся від переконання, що я зроблю краще, ніж інші. Вчився довірятись людям. І разом з тим – дозволяти їм помилятись, що для керівника означає збитки. Але перевага – у мене вивільняється час.
Коли їду у Грузію чи Кіліманджаро – щотижневі координації делегую іншим працівникам. Коли дивлюсь потім записи – бачу, що вони ще цікавіші, ніж зі мною.
Друге – я повірив у себе.
Ще на початку роботи все робив самотужки і потребував помічника. Та мав страх, що не буде чим платити. Повірив, що серед мого оточення знайдуться люди, що просто захочуть зі мною працювати і робити те, що я роблю. Написав, що шукаю помічника. Чесно зізнався, що оплата маленька, перелічив нематеріальні цінності і показав перспективу. І я знайшов прекрасну людину, що вже 2 роки працює зі мною.
Третє – я повірив у свій бізнес.
Ніби банальна фраза, але вона про те, що ти спокійно переживаєш невдачі, спади чи просідання, бо впевнений у тому, що робиш. Щоб не відбувалося, спокійно продовжуєш робити. Це – про віру.
Тепер про LIFE.
Знаєте, що дратує у середовищі бізнес-клубів? Затиснутість і досягаторство. Днями натрапив на мотиваційний ролик, де Черняк запитує якогось мільярдера про його планування. Той розповідає про розписану кожну хвилину. Тоді Черняк запитує: “А як же вихідні?” І мільярдер відповідає: “Проводжу з родиною”
Це – стереотип, що вселяють людям досягатори.
Досягатори заганяють в шаблони, а в житті має бути гнучкість. Ну от їде той мільярдер по дорозі і дерево впало. І щільний графік валиться. Має бути вектор, але не розписана кожна хвилина.
Я навчився приймати все, що припідносить життя і не робити з цього трагедію.
Тому перше – залишатись гнучким.
Ще на початку нової справи я пройшов марафон бажань і наповнився новими емоціями. Постійно шукаю нове, щоб драйвило. Іду в нові ресторани, пробую нові види відпочинку, підіймаюсь на гори, на які ще не здіймався.
Друге – наповнювати своє життя задоволеннями.
Третє – я навчився слухати себе і казати “ні”. Навіть якщо іншому буде не приємно і боляче. Чути себе і дозволяти собі навіть якщо це суперечить суспільним нормам чи закінчуються гроші. Виходити з рамок та шаблонів і дозволяти собі бути собою”…
.
✍ Планування дня і тайм-менеджмент
.
“Пробував по різному. Паперові щоденники і гугл-календарі не прижились. Тепер користуюсь формулою, яку почув від одного підприємця – визначати одну важливу справу дня і 5 другорядних.
Зробив важливу справу – я король.
І тоді, за бажанням, роблю ше п’ять. Так, буває рутина, або зависаю у шахах, або пішов варити їсти. Одна справа дня дає відчуття правильно прожитого дня. Це про гнучкість. І про те, що залишається час на інші важливі речі.
Сьогодні мій бізнес займає мало часу, бо є оптимізована система. Тому багато часу вкладаю у те, щоб бізнес розвивати і вдосконалювати.
Я минулого року прожив зі слоганом: “Вбий свого перфекціоніста” і запускав речі не ідеальними.
Помітив, що менеджер з продажу, що починає працювати і ще без досвіду, але старається – все одно продасть. Емпатія бере верх над скриптами.
У мене нема планів на 3 чи 5 років, є лише розуміння напрямку.
Єдиний план, який складав минулого року – це ключові напрями для бізнесу. Стати партнером Google нам вже вдалось, збільшити кількість магазинів протягом року переформатували у якісні показники клієнтів, академію запустили. Треба не їбошити, а робити правильно.
Ми змінюємось постійно і цілі теж. Старі цілі були б мені зараз тісні.
Колись я думав, що продавати бізнес можуть лиш Apple чи Microsoft. А тепер розумію, що і свій бізнес “Час на мандри” міг продати, а не закрити. У мене була команада та описані усі процеси, напрацьована база. А я просто не міг допустити такої думки.
Пригадую ще за часів роботи в Клубі ділових людей ми з підприємцями говорили про мотивацію. Хтось говорив про матеріальні бонуси, хтось про нематеріальні винагороди. Ярослава Павлюковець, що тоді керувала “Гридницею” втрутилась і сказала: “Народ, в мене люди працюють роками. Я люблю їх, вони люблять мене. Я не знаю як це працює, тому у мене свої правила мотивації”.
Дуже важливо відчути, що не все чому вчать – має саме так працювати. Працюйте як вам лягає. З усіх порад, що чую – я не беру ті, які мені не підходять.
.
✍ Ти консультуєш. Які помилки у плануванні та реалізації бізнесу зустрічаєш найчастіше?
.
Я дуже люблю консалтинг, але мав упередження, що це може робити лише хтось з топів Forbes. А тоді почув в тренера Ігора Солодова, що достатньо бути на пів кроку попереду і саме цього пів кроку навчати.
Свій тренінговий запал прокачав у “К2”, бо треба було розказувати що таке реклама інтернет магазинів. Почав робити вебінари. Переборював своє “хто я такий, щоб вчити” і почув вдячність, що все по суті, без водички і українською.
Помилки, які помічаю в інших підприємців:
– не закривають бізнес, що не працює або не в радість
– не працюють з базою клієнтів
– хочуть швидкий результат
– не планують витрат на помилки
.
✍ У твоєму житті є шахи, гольф. Як гра вчить життю?
.
Для мене це про “дозволити собі” і для цього не треба бути мільярдером.
Пригадую як відправив заявку на навчання гольфом в “Едем Резорт”. Думав, це шалено дорого. Мені перетелефонували і сказали: “3,5 тис грн за школу”
Перепитав: “Не за заняття?”
На що менеджерка відповіла, що всі так реагують. Буває перепитують чи, бува, не доларів.
Ну от ще на одну річ у моєму списку бажань стало менше. Виявилось, не так складно і це розширило мою свідомість.
У цього ж Черняка почув фразу “Не будьте скромними, на вас і так всім пофік” Дозволяйте собі по максимуму. Якщо комусь не сподобаються твої дії, то він тебе зупинить. Не пережийте за чиюсь зону комфорту.
.
✍ То ти маєш такий список бажань?
.
Вже все реалізовано і є спокій побути тут і зараз. Насолодитись моментом, плодами, поміркувати. Бо коли є список – є відчуття поспіху, щоб усе встигнути. Тому зараз є лише кілька бажань, які не відволікають від сьогодення. Це дає можливість побути тут і зараз.
Цікаво, чи в того мільярдера з ролику Черняка є час побайдикувати і подивитись на захід сонця?
Якось мене запросили прочитати тренінг про цілепокладання.
Тож я почав гуглити і складати свої думки по поличках. Натрапив на виступ на TEDx жінки, що працювала у хоспісі, де люди доживають віку. Розповіла як проводили опитування “Про що найбільше жаліють люди на схилі літ?” Трійка найпопулярніших відповідей:
Не тих любили
Не тим займались
Мало мандрували
Я переформатував завдання і запропонував учасникам тренінгу уявити, що їм 80. Якими будуть їх думки? Пригадую мало сам не заплакав на тому заході. Я бачу себе старим, що читає книжечку, дивиться на сонечко і кайфує, що прожив життя так як прожив.
.
✍ Ти кажеш, що отримуєш від життя все, що ти хочеш. У чому секрет?
.
Чути себе, визнати те, що для вас цінно і не зважаючи на те, що про це скажуть інші – дозволити собі. Оця готовність отримати і запускає механізм зробити. Як в айсбергу – робота в кінці, а не на початку.

 

Розмовляла засновниця Kuzma Communication Наталія Кузьма.
Назад до блогу
Автор: Юрій Пирч